06.10.2016 р. набув чинності новий Закон України «Про виконавче провадження» (далі — Закон).
Заяву про відкриття виконавчого провадження, у відповідності до ч.2 ст. 24 Закону необхідно подавати за місцем проживання, перебування боржника — фізичної особи, за місцезнаходженням боржника — юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
За новим Законом, до заяви про примусове виконання рішення стягувач повинен додати квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру — у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника — фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — юридичної особи (ч.2 ст. 26 Закону).
Рахунки для перерахування авансових внесків можна занайти на сайтах Головного управління юстиції відповідної області.
Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:
- стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
- обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
- відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
- стягнення аліментів;
- відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
- також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
Також, новим Законом надано право стягувачу у заяві про примусове виконання рішення зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення. До таких відомостей віднесено:
- рахунок боржника,
- місце роботи чи отримання ним інших доходів,
- конкретне майно боржника та його місцезнаходження
- рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника,
- суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Також, під час пред’явлення виконавчого документа до виконання додатково подаються:
1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні — копії опису майна і відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;
2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду — копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна (ч.4 ст 26 Закону).
Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання державним виконавцем заяви про примусове виконання рішення, державний виконавець повинен винести постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові зазначається про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно, боржник попереджається про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Приємною новелою нового Закону є те, що у випадку зазначення стягувачем рахунків боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. Така новела повинна зробити більш ефективним виконання судового рішення.
Також, у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному 56 цього Закону (ч.7 ст. 26 Закону).
Після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом (ч.3 ст. 43 Закону).
