Порядок встановлення факту батьківства

У зв’язку з подіями останнього часу, які мають місце в Україні, серед справ про визнання батьківства в судовому порядку та оспорювання батьківства, все більшу кількість у відсотковому відношенні займають справи про встановлення факту батьківства в судовому порядку.

Як визначає чинне законодавство України, підставою для виникнення прав та обов’язків  батьків дитини є засвідчене від них походження дитини. Таке засвідчення здійснюється органами Реєстрації актів цивільного стану, в порядку передбаченому Сімейним кодексом України (далі — СК).

Слід звернути увагу, що на відміну від визнання та оспорювання батьківства, справи про встановлення факту батьківства розглядаються виключно у випадку смерті чоловіка (оголошення його померлим), який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини та якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Статтею 130 СК України визначено, що у випадку смерті чоловіка, що не перебував з матір’ю дитини у шлюбі, факт його батьківства можливо встановити в судовому порядку. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

З викладеного слідує, що звертатись з Заявою до суду про встановлення факту батьківства можливо лише тоді, коли особа, факт батьківства якої необхідно встановити, померла або її оголошено померлою. Також необхідною умовою звернення до суду, є вчинений запис про батька у відповідності до ст. 135 СК України.

З позовною заявою про встановлення факту батьківства може звернутись до суду мати, опікун, піклувальник дитини, особа яка виховує та утримує дитину, а також безпосередньо дитина, яка досягла повноліття.

Крім того, Сімейним кодексом України також передбачено встановлення факту материнства в судовому порядку у випадку смерті жінки

Якщо жінка яка вважала себе матір’ю дитини померла, факт ї материнства може бути встановлений за рішенням суду. Заява  про встановлення факту материнства приймається судом якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до ч.2 ст. 135 СК України.

Заява про встановлення факту материнства може бути подана батьком, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття (ст. 132 СК України).

Звернення до суду та розгляд з заяви про встановлення факту батьківства (материнства)

Розгляд справ про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами віднесено до компетенції місцевих загальних судів (ст. 256 ЦПК України). Зазначена категорія справ розглядається в окремому провадженні, яке визначається як вид непозовного цивільного судочинства.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду за місцем реєстрації заявника. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду України (ст. 257 ЦПК України).

Відповідно до ст. 258 ЦПК України, у заяві про встановлення факту батьківства необхідно зазначати наступне:

  • який факт необхідно встановити та з якою метою;
  • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  • докази, що підтверджують факт який встановлюється.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно листа Верховного Суду України від 01.01.12 р.,  до Заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:

  • докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
  • довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
  • пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.

За подачу Заяви про встановлення факту батьківства сплачується судовий збір у визначеному законом розмірі.

Крім того, підставою для залишення заяви без руху буде відсутність наступних відомостей:

  • не зазначено, який конкретно факт просить вста­новити заявник,
  • з яких причин неможливо одер­жати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами цей факт підтверджується,
  • до заяви не приєднано довідки про немож­ливість одержання чи відновлення необхідних документів.

Зразок Заяви про встановлення факту батьківства –ТУТ.


Комментарии:

Оставить комментарий

Перейти к верхней панели